ХИБАТИ, БАЮ, ЄШ,

Хибати, баю, єш, гл. 1) Колебать, шатать. Стоїть хибка над водою, хибає собою. Гол. 2) = Хибатися. Полиця хибає — вже не стоїть. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 396.